Ужород готується вдізначити День міста

За "офіційною" версією, святкуватимемо ювілей - 1120-річчя від заснування. Але чи правомірна ця дата?
Про те, скільки років місту насправді, як і коли воно отримало свою назву, - у розмові з дослідником відомих і невідомих сторінок минувшини Ужгорода Йосипом Кобалем (уперше це інтервю, яке, вважаємо, і досі не dтратило актуальності, було опубліоквано в газеті "Ужгород" - uzhgorod.in).
Йосип Кобаль, історик, завідувач археологічного відділу Закарпатського краєзнавчого музею й автор знаної книги з історії нашого рідного міста "Ужгород відомий і невідомий" - дослідник безкомпромісний. Він, оперуючи фактами, доводить, що місто молодше, ніж офіційно заведено вважати, нарікає на зміну назв історичних вулиць і на те, що в Ужгороді досі нема готелю "Чорний орел". Йосип Кобаль наголошує: в історії Ужгорода не бракує "білих плям", і це стосується й осіб, які в різні часи працювали для розвитку і слави міста. Що ж, дещо про факти й імена з минувшини Ужгорода - у розмові з істориком.
- Нещодавно Ужгород відзначав своє офіційне 1118-річчя. Знаємо, що це дата умовна і навряд її можна назвати коректною...
- Так, ця дата не зовсім коректна, точніше - зовсім некоректна. Досі нема точних даних, які б дали нам можливість установити вік Ужгорода, й оці відзначення 1115-ої чи там 1118-ої річниці - умовні, ба більше - ґрунтуються на помилкових думках, які не мають нічого спільного з історичними подіями. Якщо ж відштовхуватися від науки, то перша письмова згадка про Ужгород датується 1154-им роком - арабський географ Аль Ідрісі позначає Ужгород на своїй карті і в коментарях до неї вказує, що Ужгород - велике процвітаюче місто на кордоні з Польщею. Оце є перша автентична письмова згадка про Ужгород. Є згадки, які відводять нас до більш давніх часів існування міста, але самі ці документи не належать до ІХ століття - це, скажімо, коли у хроніках XIV століття пишеться про події кінця ІХ. Якщо ж брати такі дані, які не є автентичні, але згадують про давніші події, то тут ідеться про два джерела. Одне - це відомий угорський Анонім, автор твору "Діяння угрів", який написав його близько 1200-го року: у цьому творі згадується, що угри, очолювані своїми вождями Арпадом і Алмошем, перейшовши Карпатські гори, відпочивши 40 днів біля Мукачева, підійшли до Ужгородського замку, де тоді капітаном був князь місцевих слов'ян Лаборці (Лаборець). Він не дочекався угорців, утік; вони рушили за ним і нібито спіймали його біля річки (яка відтак отримала назву Лаборець) та повісили; а потім у самому замку Алмош, вождь угорців, передав владу своєму синові Арпаду. Жодне інше джерело - ані західноєвропейське, ані візантійське чи давньоруське - не згадує про ці події і про володаря замку Лаборця. І з наукової точки зору така згадка у творі Аноніма не є достатньою, аби вважати, що тут наприкінці ІХ століття існувало таке укріплення з таким вождем. Інше джерело - історик Шімон Кийзої у хроніці XIV століття - теж описує прихід угорців і зазначає, що у 872-му році біля річки Унг було засноване угорцями укріплення. Але у 872-му році угорці ще не перейшли Карпати, і ця інформація є помилковою. Так, похибки ставалися і в той час. Невідомо, де Кийзої взяв ту дату, але в історичних джерелах зафіксовано, що древні угри прийшли в Карпатський басейн й оселилися тут у 895-му році. Тим не менше, на початку 1970-их років в Ужгороді виходить книга, в якій намагаються, відштовхуючись від помилкових даних, обґрунтувати ту дату заснування Ужгорода, наслідком чого ми й маємо оці "річниці" міста. Утім, існують ще більш радикальні думки щодо віку Ужгорода - до прикладу, гіпотези, які висував історик Карой Мейсарош...
- Той самий Мейсарош, якого називають "першим істориком Ужгорода"?
- Так, але він нерідко досить вільно поводився з джерелами. Наскільки його теорії були просто помилковими, а наскільки - свідомою вигадкою, важко сказати. Він наводив дані, що нібито наше місто як центр карпатських слов'ян згадує кремонський єпископ Ліудпранд у Х столітті. Але у праці, на яку він посилається, такого пасажу нема - я особисто переглядав джерело... Кароль Мейсарош, та й не тільки він, висував також тезу про те, що Ужгород "народився" у Горянах, так само вільно поводячись із джерелами і домислюючи. Поблизу Горянської ротонди дійсно є руїни палацу, який походить щонайдавніше з XIV століття. Розкопки там робили під час Першої світової війни, потім - угорці під час Другої світової війни, потім науковці УжНУ пробували дослідити... Але це палац, а не замок, і в часи Мейсароша його руїни можна було побачити. А оскільки існував такий собі опис Угорщини з XVIII століття, і в ньому йшлося, що біля ужгородського замку є джерело мінеральної лікувальної води... Про те, що в горянському лісі є джерело води, яка нагрітою зцілює суглоби, писав його знайомий лікар, згадує Мейсарош. І припускає, що, оскільки маємо в Горянах і руїни, і згадку про джерело, то тут маємо і "відправну точку" історії міста. На жаль, пізніше таку помилку перейняли й інші вчені, і це стало дуже популярним навіть в угорській краєзнавчій літературі. І досі нерідко можна почути, що найдавніший Ужгород був у Горянах, але це не має жодного стосунку до історичної дійсності. У джерелах - автентичних пам'ятках - уже в XIV столітті і Ужгород, і Горяни згадуються як окремі населені