Зрада і брехня – це все, чим відплатив Петро Порошенко людині, яка всіма своїми ділами завжди засвідчувала відданість Україні,- Бушанський
На підтримку Михаїла Саакашвілі. Кілька слів про зраду та ненависть
Створювати проблеми на голому місці – це прояв або великого таланту, або великої безталанності. Учора, 10 вересня, Президент Петро Порошенко примудрився створити колосальний конфлікт, перешкоджаючи Михаїлу Саакашвілі в’їзд до України.
І тепер коментатори події вправляються у пафосі, розповідаючи про приниження України. Я сьогодні половину дня змарнував, вислуховуючи марудні та тупоумні коментарі про доцільність законослухняності.
Як зручно бути праведником! Хай світ зруйнується, але закон торжествує!
Вітаю вас, панове законослухняні холуї! Світ руйнується, і руйнує його Президент Петро Порошенко, використовуючи закон.
Це не політична подія, це – суто правовий інцидент, і саме в суто правовому полі він має розглядатися! – заявив Петро Порошенко.
В аналогічному ключі виступили Арсен Аваков, Олег Ляшко і натовп лизоблюдів нижчого калібру.
А тепер до суті справи:
1) Саакашвілі був позбавлений громадянства в незаконний спосіб;
2) недопущення Саакашвілі на територію України є порушенням його прав;
3) наказ прикордонній службі запобігти перетину Саакашвілі кордону України – це протиправний наказ. Це наказ із розряду тих, які в достопам’ятну зиму 2013-14 років Янукович і його поплічники віддавали «Беркуту».
І тепер ми маємо колізію: Саакашвілі цілком слушно не визнає законним рішення про позбавлення його громадянства; прикордонна служба вимушена виконувати протиправні накази; громадські активісти діють відповідно до логіки верховенства духу права, а не букви закону. Як наслідок, маємо нагромадження протиправних дій.
Тож, хто винен і що робити? Звертатись у суд? Який суд? Саакашвілі навіть на територію України не допускали, аби він міг оскаржити порушення своїх прав. Про який суд взагалі мова?
Багатьох дратує емоційність Саакашвілі. Багатьом вона імпонує. Але все це – судження смаку. Однак, хто б як не ставився до Саакашвілі – з симпатією чи антипатією – незаперечним залишається одне: Саакашвілі завжди був другом України і зробив для незалежності України не менше, аніж теперішні штатні патріоти.
Саакашвілі підтримав Помаранчеву революцію.
Саакашвілі був на Майдані і підтримував нашу революцію.
Саакашвілі одним із перших назвав агресію Росії проти нашої країни – війною, і закликав до воєнного опору агресорам.
Саакашвілі завжди виступав проти всевладдя олігархату в Україні. Зокрема, Саакашвілі виступив проти корупційних схем Арсенія Яценюка, як наслідок – нажив собі ворога Арсена Авакова.
Саакашвілі наважився «спалити» свій рейтинг довіри, коли очолив Одеську ОДА. Історія з перебуванням Саакашвілі в Одесі – зокрема, його протистояння Труханову та Насірову – це історія ганебної підступності та зради. Петро Порошенко називав Саакашвілі другом. Петро Порошенко підставив і зрадив Саакашвілі.
Зрада і брехня – це все, чим відплатив Петро Порошенко людині, яка всіма своїми ділами завжди засвідчувала відданість Україні, віру в Україну і ненависть до ворогів України.
І тепер ми спостерігаємо цькування Саакашвілі з усіх телевізійних екранів.
Доборолась Україна до самого краю.
Петро Порошенко ненавидить Саакашвілі: за талант, за кураж, за характер, за принциповість і безкомпромісність. Петро Порошенко всіх ненавидить, усіх – хто не дозволяє себе зневажати. Зневага і ненависть – це головні риси особистості Петра Порошенка.
Петро Порошенко створив конфлікт.
Петро Порошенко спустив на опозиційного політика всіх собак у поліцейських погонах. Чого він добивається? Правильно, зачищає політичне поле. Щоб ніхто, жодна людина не мала права подати свій голос, висловивши критику на його адресу.
Що далі? Російський шлях? Відстріл опозиціонерів? Вперед, шляхом Владіміра Путіна? На цей шлях веде нас Петро Порошенко?
Вже був один самовпевнений деділ – Віктор Янукович, – той теж вів Україну російським шляхом.
А тепер резюме: вважаю, що попри суто особисте ставлення до Михаїла Саакашвілі, нині його варто підтримувати. Бо справа не тільки в особі Саакашвілі. Справа в тому, а чи є ще в Україні політичні свободи та права людини.
Валентин Бушанський
https://antikor.com.ua/articles/191072- ... _zavhdi_za