злость уже утомили своими обещаниями. самих бы туда ,уродов, отправить без зимней одежды. фу1
В СНБО надеются, что Минобороны выполнит свое обещание обеспечить в полной мере зимней одеждой военных в зоне проведения антитеррористической операции.
Об этом на традиционном брифинге в понедельник сказал спикер Информационно-аналитического центра СНБО Андрей Лысенко, отвечая на вопросы журналистов, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на Украинскую правду.
Отвечая на ремарку, что сепаратисты иногда "лучше обеспечены зимней одеждой, чем украинские военные", Лысенко отметил:
"Что касается обеспечения зимней одеждой военнослужащих, которые сейчас выполняют боевые задачи в зоне АТО, мы получали от руководства силовых ведомств информацию, что вопрос передачи теплой одежды и предметов, чтобы согревать личный состав обеспечивается, однако не в полной мере", - сказал Лысенко.
По его словам, министр обороны поставил под личный контроль этот вопрос, чтобы в ближайшее время он был решен.
В свою очередь Лысенко также поблагодарил многочисленных волонтеров, которые оказывают неоценимую помощь украинским военным.
Источник: http://censor.net.ua/n313330
и сразу же внизу есть комментарий...
Защитим Украину
Re: Защитим Украину
- Вкладення
-
- Screenshot_157.jpg
- (12 Кіб) Завантажено 121 раз
Востаннє редагувалось 24 листопада 2014, 16:40 користувачем adas61, всього редагувалось 1 раз.
Re: Защитим Украину
К нам обратились за помощью обклеить машину под камуфляж.Машина для зоны АТО. Вот что получилось.
- Вкладення
-
- IMG_7465.JPG
- (12 Кіб) Завантажено 97 разів
Все для караванинга и велосипедов TATU-GROUP www.tatugroup.com.ua
Re: Защитим Украину
Кіборг "Росомаха": Війна вигідна всім, крім солдатів
Якщо подумати, то за тиждень часу можна захопити і Донецьк, і Луганськ. Просто бракує команди зверху
38 днів мешканець Львівської області Денис із позивним "Росомаха" пробув в аеропорту Донецька. Нині правосекторівець загоює рани у Львові. Худорлявий, середнього зросту молодий хлопчина візуально зовсім не вписується в стереотип грізного "кіборга"-захисника Донецького летовища. Тим не менше, "Росомаха" – один із двох правосекторівців, які найдовше пробули в пеклі Донецького аеропорту.
iPress.ua поспілкувався із Денисом "Росомахою" про побут і будні захисників Донецького аеропорта.
- З чого почалася історія кіборга "Росомахи"?
- Я в "Правому секторі" із перших днів його створення – з Майдану. Коли було дві вудочки, натягнене простирадло і написано червоно-чорним "Правий сектор". От з тих часів весь час я з правосєками. Почалась війна – був в Пісках. Потім – трохи "пошумів" в аеропорту.
- У мирному житті "Росомаха" – це хто?
- Бармен.
- Бармен, який зі зброєю на "ти"?
- Жодної військової підготовки до того як я протопив в ДУК (Добровольчий український корпус - ред), у мене не було. Я навіть в армії не служив. Але як в Пісках, так і в аеропорту, у нас кожен знав, що він має робити. Чому завжди хлопців із "Правого сектора" гине найменше? Тому що є проста злагодженість роботи. От почався обстріл, обвалилась стіна. Група роз’єдналась. І кожен знає – якщо ти один, чи вас двоє, троє, четверо чи п’ятеро, що робити при відступі або наступі. Військові ж, якщо у них групу розбили… У них все менш злагоджено, і в цьому вина командування.
- Багато із твоїх побратимів вважають, що ця війна надумана і вигідна всім сторонам конфлікту. Ти особисто як думаєш?
- Ця війна - це точно якісь домовленості між нашими і сєпарами.
- Це серйозне звинувачення…
- Саме так. От уявіть собі, передають по рації таку "двіжуху": зараз біля сєпарів буде їздити біла "Нива". Так ви по ній не стріляйте – вона буде розвозити батарейки до їхніх рацій. Це військові нашим передають по рації. Але нам пофіг, ми ж правосєки. Ми стріляли.
Був такий жорсткий випадок. Коли сєпари штурмували вежу, там було багато поранених, багато убитих. Так от, вони зв’язуються із штабом АТО і кажуть – от ми приїдемо, заберемо своїх поранених і 200-тих. Штаб АТО всіх повідомляє – не стріляти, бо сєпари хочуть приїхати і забрати своїх поранених убитих. Ми спитали вже наших командирів – що робити? Зрозуміло, що стріляти! Що вони роблять із нашими в таких випадках, відомо. Не проходить і 3 хвилин як я не знаю, хто там подзвонив до нашого командира Чорного з тим, аби відмінити команду стріляти. І він, поскрипів зубами, але відмінив її. Блін! І як після всього цього можна із нашою владою взагалі миритись? Це війна по домовленості.
- Ви в ДУК обговорюєте загальну ситуацію в державі поміж себе?
- Ми знаємо, що чаша терпіння народу – не безмежна. І скоро чаша переповниться. Це вже буде майдан без ліхтариків, без співів. Це буде серйозна люстрація. Така як має бути. АТО, згідно законів України, проводиться тільки внутрішніми військами, спецпідрозділами і міліцією. Проводиться півгодини. Якщо за півгодини не наведено ладу – це провал. Оголошується стан війни. В нас АТО, на якій воюють лише військові і добровольчі батальйони і в тилах стоять менти… Чому наші люди не можуть скласти докупи логічний ланцюжок. От це дивує найбільше.
- Скільки часу правосекторівці провели в аеропорту?
- Так точно не скажу. Коли ми останні бої дали – це близько 68 днів. Основний удар ми витримали – далі справа за регулярними військами. "Правий сектор" завжди був тільки в старому терміналі. Тому, що там і ближче до сєпарів і значно гарячіше. А вночі ми робили вилазки в новий термінал – туди привозили і їжу, і зброю. Ротація правосєків відбувалась кожних 10-12 днів. Перші наші пробули там 5 днів. Потім ми їх замінили - наша група. Ми там перший раз були 18 днів. Тоді ж і народилась ця легенда про "кіборгів". Бо ми кожного дня ложили від 30 до 70 сєпарів. Кожного дня.
Коли ми перший раз заїхали, ми тримали весь термінал. Коли ми другий раз заїхали, і коли по нас стріляли із "саушки" (Самохідні артилерійські установки - ред), я зрозумів, що танк – це ще фігня. Вона пробивала термінал повністю. І вибухала аж на злітній смузі.
- Чого найбільше бракувало в аеропорту?
- Перш за все – води. З водою там проблема. Останній раз, коли ми були, то ми повипивали воду зі всього. Зі всіх бойлерів, з труб, з бочок з водою, які знайшли. Ти вранці прокидаєшся і не думаєш, чи в тебе вистачить боєприпасів, чи тебе спар замакрошить, мізкуєш, де знайти водички попити. Там дуже велика проблема зі зв’язком. Всі генератори, постріляли, позривали.
- А їжа?
- Найшикарніша страва аеропорту– це мівінка з тушонкою, або – тушонка з гречкою. І чай. Якщо нема тушонки, просто гречка.
- Які у бійців ДУК склалися стосунки із солдатами регулярної армії? Ви ж разом захищали аеропорт.
- "Паркетне" військове керівництво нас не любило. Вони ж собі домовились стріяти "по графіку". А ми такі собі "посиділи-подумали" і що? Підемо, "покошмаримо"? Зі справжніми солдатами жили в душа в душу. Ну, але бувало по-різному. От уявіть собі: наступають сеєпари. Чоловік 15. Військові, чоловік 30 відступають. Прибігає командир усього аеропорту "Редут". Реально, цьому командиру треба поставити пам’ятник за життя. Це справді відчайдушна людина, яка достойно захищає честь мундира. Він говорить до своїх солдат: "Йдіть, захищайте поверх від сєпарів". Але вони тупо стоять, не ворухнуться. Тоді він плює на них і сам йде зачищати. Приходить наш командир "Опер": "Де "Редут?". Ми йому і кажемо – сам пішов. "Так, ви всі прикривайте. "Росомаха", пішли за ним", - скомандував "Опер". Фактично ми троє зачистили поверх від сєпарів. Бій тривав в одному коридорі. Дистанція 4-5 метрів. Весело було. Ми тоді і трофеї добули круті.
- Але ж це з боку солдат – не виконання наказу…
- А в нас не воєнний стан! Якщо би це було так, то це би був розстріл. Солдат може відмовитись і йому за це нічого не буде.
- Місцеві мешканці. Як вони до вас ставляться?
- "Правий сектор" їм реально допомагає. Продуктами, одягом. Ділиться всім так, як це має бути. Але зрозумійте одне – допоки будуть місцеві мешканці у Пісках, доти нас будуть лупити. Половина мешканців залишилась, половина – пішла в ДНР. Ну що вони не зідзвонюються?
- Яка твоя улюблена зброя?
- Я люблю всю зброю. Немає якоїсь фартової. Головне, аби її було побільше. У мене якась така фігня – от беру я будь-яку зброю. Починаю її роздивлятись. І відчуття, що я її знаю, що я колись з неї вже стріляв. Не знаю, як це пояснити, аби не звучало так дивно. Так само мінування. Я ніколи ним не займався. За 16 днів я вивчив цю науку і зривав по 350 кг. тротилу за раз. Воно мені дається. Я просто відчуваю, що це моє. Я дуже хочу танк. Такий, нормальний - "Оплот".
- Коли було найбільше страшно?
- Страшно завжди. Якби так не було, навряд чи я би зараз тут сидів. Страшно так, що не можеш дихати. Але коли ти бачиш збоку своїх побратимів, яким теж страшно, але вони стріляють, не дають задньої… Цей страх просто – тьху… Пофіг … Тоді зникає страх.
- Розкажи про забобони Донецького аеропорта..
- О! Та їх у нас було багато. Гумор був в основному дуже чорний.
Після першого приїзду в аеропорт нас трохи побомбили, а потім ми вирішили поприбирати в себе. Це в старому терміналі. Позамітали. Повиносили сміття. Зробили один стіл для їжі, другий – для набивання патронів. Блііін! На другий день нас так розвалили, що вирішили вже не прибирати. За тиждень розвели такий бардак… Просто срач. Я не витримав, бо я не люблю безладу. Кажу – давайте, пацани, поприбираємо. А вони мені: нє, не треба! Але поприбирали… на другий день нас розвалили так, що ми там навіть вже не жили – не було де.
- Який рецепт перемоги від кіборга?
- Простий наступ. Для цього треба, аби, нарешті, трохи вигнали техніки з ангарів і складів. Якщо подумати, то за тиждень часу можна захопити і Донецьк, і Луганськ. А ще за місяць – побудувати стіну вздовж кордону. Просто бракує команди зверху. Війна вигідна всім, крім солдатів.
- Чого реально найбільше бракує зараз там? Чим волонтери можуть допомогти?
- На передовій дуже бракує безпілотників. Є дефіцит у банальних речах: простих мобільних телефонах, бажано протиударних. Особисто я вже поміняв, напевне, із п’ятдесят. То тобі той телефон прострілять, то розіб’ється, то просто загубиш. Треба годинників із підсвіткою, ліхтариків, тактичні ножики, закриті тактичні рукавиці. Ну і, звичайно, білі маскхалати.
- Військовий госпіталь Львова відмовився прийняти тебе на стаціонарне лікування. Як мотивували? Адже це вже не перший випадок, коли бійців-добровольців "футболять" з військових лікарень.
- Мене поранили в Пісках, пробило легеню і зламало три ребра. Це було десь в липні. Тоді я лежав тут, у Львові, у військовому госпіталі. Мені сказали, що все добре, ще трохи полежи і все буде добре. Я трохи відпочив, потім поїхав на ДУК, потім – в Піски. І потім вже був аеропорт. В мене не зрослося одне ребро. Але, коли мене оперували, то виявилось, що там не зрослося два ребра. І вони собі кілька місяців "гуляли".
Як можна іти на вибори у думати, що наша влада нормальна? Це ж все прокляті запроданці. Тому що військові бійці добровольчих батальйонів.. Їм там відриває руки-ноги.. і не держава шукає протези, а волонтери!
Мені, коли я звернувся вдруге до військового госпіталю, хірург просто сказав: "Я спішу на операцію" і пішов собі. Дав мені зрозуміти – йди нафіг. Подзвонив до наших і мене вже прилаштували у туберкульозній лікарні.
- Коли одужаєш, повернешся в ДУК?
- Звичайно. Але спершу пройду реабілітацію. Куди далі закинуть, не від мене залежить. Як скаже командування.
- Скоро Новий рік. Є якесь особливе побажання для України?
- Нарешті повстати! Повстати істинно, так як воно має бути! І кожного взяти за його "причинне місце" і запитати: "А де? Бо треба повернути, бо ми хочемо жити як люди, а не раби"!
http://ipress.ua/articles/kiborg_rossom ... 01556.html
Якщо подумати, то за тиждень часу можна захопити і Донецьк, і Луганськ. Просто бракує команди зверху
38 днів мешканець Львівської області Денис із позивним "Росомаха" пробув в аеропорту Донецька. Нині правосекторівець загоює рани у Львові. Худорлявий, середнього зросту молодий хлопчина візуально зовсім не вписується в стереотип грізного "кіборга"-захисника Донецького летовища. Тим не менше, "Росомаха" – один із двох правосекторівців, які найдовше пробули в пеклі Донецького аеропорту.
iPress.ua поспілкувався із Денисом "Росомахою" про побут і будні захисників Донецького аеропорта.
- З чого почалася історія кіборга "Росомахи"?
- Я в "Правому секторі" із перших днів його створення – з Майдану. Коли було дві вудочки, натягнене простирадло і написано червоно-чорним "Правий сектор". От з тих часів весь час я з правосєками. Почалась війна – був в Пісках. Потім – трохи "пошумів" в аеропорту.
- У мирному житті "Росомаха" – це хто?
- Бармен.
- Бармен, який зі зброєю на "ти"?
- Жодної військової підготовки до того як я протопив в ДУК (Добровольчий український корпус - ред), у мене не було. Я навіть в армії не служив. Але як в Пісках, так і в аеропорту, у нас кожен знав, що він має робити. Чому завжди хлопців із "Правого сектора" гине найменше? Тому що є проста злагодженість роботи. От почався обстріл, обвалилась стіна. Група роз’єдналась. І кожен знає – якщо ти один, чи вас двоє, троє, четверо чи п’ятеро, що робити при відступі або наступі. Військові ж, якщо у них групу розбили… У них все менш злагоджено, і в цьому вина командування.
- Багато із твоїх побратимів вважають, що ця війна надумана і вигідна всім сторонам конфлікту. Ти особисто як думаєш?
- Ця війна - це точно якісь домовленості між нашими і сєпарами.
- Це серйозне звинувачення…
- Саме так. От уявіть собі, передають по рації таку "двіжуху": зараз біля сєпарів буде їздити біла "Нива". Так ви по ній не стріляйте – вона буде розвозити батарейки до їхніх рацій. Це військові нашим передають по рації. Але нам пофіг, ми ж правосєки. Ми стріляли.
Був такий жорсткий випадок. Коли сєпари штурмували вежу, там було багато поранених, багато убитих. Так от, вони зв’язуються із штабом АТО і кажуть – от ми приїдемо, заберемо своїх поранених і 200-тих. Штаб АТО всіх повідомляє – не стріляти, бо сєпари хочуть приїхати і забрати своїх поранених убитих. Ми спитали вже наших командирів – що робити? Зрозуміло, що стріляти! Що вони роблять із нашими в таких випадках, відомо. Не проходить і 3 хвилин як я не знаю, хто там подзвонив до нашого командира Чорного з тим, аби відмінити команду стріляти. І він, поскрипів зубами, але відмінив її. Блін! І як після всього цього можна із нашою владою взагалі миритись? Це війна по домовленості.
- Ви в ДУК обговорюєте загальну ситуацію в державі поміж себе?
- Ми знаємо, що чаша терпіння народу – не безмежна. І скоро чаша переповниться. Це вже буде майдан без ліхтариків, без співів. Це буде серйозна люстрація. Така як має бути. АТО, згідно законів України, проводиться тільки внутрішніми військами, спецпідрозділами і міліцією. Проводиться півгодини. Якщо за півгодини не наведено ладу – це провал. Оголошується стан війни. В нас АТО, на якій воюють лише військові і добровольчі батальйони і в тилах стоять менти… Чому наші люди не можуть скласти докупи логічний ланцюжок. От це дивує найбільше.
- Скільки часу правосекторівці провели в аеропорту?
- Так точно не скажу. Коли ми останні бої дали – це близько 68 днів. Основний удар ми витримали – далі справа за регулярними військами. "Правий сектор" завжди був тільки в старому терміналі. Тому, що там і ближче до сєпарів і значно гарячіше. А вночі ми робили вилазки в новий термінал – туди привозили і їжу, і зброю. Ротація правосєків відбувалась кожних 10-12 днів. Перші наші пробули там 5 днів. Потім ми їх замінили - наша група. Ми там перший раз були 18 днів. Тоді ж і народилась ця легенда про "кіборгів". Бо ми кожного дня ложили від 30 до 70 сєпарів. Кожного дня.
Коли ми перший раз заїхали, ми тримали весь термінал. Коли ми другий раз заїхали, і коли по нас стріляли із "саушки" (Самохідні артилерійські установки - ред), я зрозумів, що танк – це ще фігня. Вона пробивала термінал повністю. І вибухала аж на злітній смузі.
- Чого найбільше бракувало в аеропорту?
- Перш за все – води. З водою там проблема. Останній раз, коли ми були, то ми повипивали воду зі всього. Зі всіх бойлерів, з труб, з бочок з водою, які знайшли. Ти вранці прокидаєшся і не думаєш, чи в тебе вистачить боєприпасів, чи тебе спар замакрошить, мізкуєш, де знайти водички попити. Там дуже велика проблема зі зв’язком. Всі генератори, постріляли, позривали.
- А їжа?
- Найшикарніша страва аеропорту– це мівінка з тушонкою, або – тушонка з гречкою. І чай. Якщо нема тушонки, просто гречка.
- Які у бійців ДУК склалися стосунки із солдатами регулярної армії? Ви ж разом захищали аеропорт.
- "Паркетне" військове керівництво нас не любило. Вони ж собі домовились стріяти "по графіку". А ми такі собі "посиділи-подумали" і що? Підемо, "покошмаримо"? Зі справжніми солдатами жили в душа в душу. Ну, але бувало по-різному. От уявіть собі: наступають сеєпари. Чоловік 15. Військові, чоловік 30 відступають. Прибігає командир усього аеропорту "Редут". Реально, цьому командиру треба поставити пам’ятник за життя. Це справді відчайдушна людина, яка достойно захищає честь мундира. Він говорить до своїх солдат: "Йдіть, захищайте поверх від сєпарів". Але вони тупо стоять, не ворухнуться. Тоді він плює на них і сам йде зачищати. Приходить наш командир "Опер": "Де "Редут?". Ми йому і кажемо – сам пішов. "Так, ви всі прикривайте. "Росомаха", пішли за ним", - скомандував "Опер". Фактично ми троє зачистили поверх від сєпарів. Бій тривав в одному коридорі. Дистанція 4-5 метрів. Весело було. Ми тоді і трофеї добули круті.
- Але ж це з боку солдат – не виконання наказу…
- А в нас не воєнний стан! Якщо би це було так, то це би був розстріл. Солдат може відмовитись і йому за це нічого не буде.
- Місцеві мешканці. Як вони до вас ставляться?
- "Правий сектор" їм реально допомагає. Продуктами, одягом. Ділиться всім так, як це має бути. Але зрозумійте одне – допоки будуть місцеві мешканці у Пісках, доти нас будуть лупити. Половина мешканців залишилась, половина – пішла в ДНР. Ну що вони не зідзвонюються?
- Яка твоя улюблена зброя?
- Я люблю всю зброю. Немає якоїсь фартової. Головне, аби її було побільше. У мене якась така фігня – от беру я будь-яку зброю. Починаю її роздивлятись. І відчуття, що я її знаю, що я колись з неї вже стріляв. Не знаю, як це пояснити, аби не звучало так дивно. Так само мінування. Я ніколи ним не займався. За 16 днів я вивчив цю науку і зривав по 350 кг. тротилу за раз. Воно мені дається. Я просто відчуваю, що це моє. Я дуже хочу танк. Такий, нормальний - "Оплот".
- Коли було найбільше страшно?
- Страшно завжди. Якби так не було, навряд чи я би зараз тут сидів. Страшно так, що не можеш дихати. Але коли ти бачиш збоку своїх побратимів, яким теж страшно, але вони стріляють, не дають задньої… Цей страх просто – тьху… Пофіг … Тоді зникає страх.
- Розкажи про забобони Донецького аеропорта..
- О! Та їх у нас було багато. Гумор був в основному дуже чорний.
Після першого приїзду в аеропорт нас трохи побомбили, а потім ми вирішили поприбирати в себе. Це в старому терміналі. Позамітали. Повиносили сміття. Зробили один стіл для їжі, другий – для набивання патронів. Блііін! На другий день нас так розвалили, що вирішили вже не прибирати. За тиждень розвели такий бардак… Просто срач. Я не витримав, бо я не люблю безладу. Кажу – давайте, пацани, поприбираємо. А вони мені: нє, не треба! Але поприбирали… на другий день нас розвалили так, що ми там навіть вже не жили – не було де.
- Який рецепт перемоги від кіборга?
- Простий наступ. Для цього треба, аби, нарешті, трохи вигнали техніки з ангарів і складів. Якщо подумати, то за тиждень часу можна захопити і Донецьк, і Луганськ. А ще за місяць – побудувати стіну вздовж кордону. Просто бракує команди зверху. Війна вигідна всім, крім солдатів.
- Чого реально найбільше бракує зараз там? Чим волонтери можуть допомогти?
- На передовій дуже бракує безпілотників. Є дефіцит у банальних речах: простих мобільних телефонах, бажано протиударних. Особисто я вже поміняв, напевне, із п’ятдесят. То тобі той телефон прострілять, то розіб’ється, то просто загубиш. Треба годинників із підсвіткою, ліхтариків, тактичні ножики, закриті тактичні рукавиці. Ну і, звичайно, білі маскхалати.
- Військовий госпіталь Львова відмовився прийняти тебе на стаціонарне лікування. Як мотивували? Адже це вже не перший випадок, коли бійців-добровольців "футболять" з військових лікарень.
- Мене поранили в Пісках, пробило легеню і зламало три ребра. Це було десь в липні. Тоді я лежав тут, у Львові, у військовому госпіталі. Мені сказали, що все добре, ще трохи полежи і все буде добре. Я трохи відпочив, потім поїхав на ДУК, потім – в Піски. І потім вже був аеропорт. В мене не зрослося одне ребро. Але, коли мене оперували, то виявилось, що там не зрослося два ребра. І вони собі кілька місяців "гуляли".
Як можна іти на вибори у думати, що наша влада нормальна? Це ж все прокляті запроданці. Тому що військові бійці добровольчих батальйонів.. Їм там відриває руки-ноги.. і не держава шукає протези, а волонтери!
Мені, коли я звернувся вдруге до військового госпіталю, хірург просто сказав: "Я спішу на операцію" і пішов собі. Дав мені зрозуміти – йди нафіг. Подзвонив до наших і мене вже прилаштували у туберкульозній лікарні.
- Коли одужаєш, повернешся в ДУК?
- Звичайно. Але спершу пройду реабілітацію. Куди далі закинуть, не від мене залежить. Як скаже командування.
- Скоро Новий рік. Є якесь особливе побажання для України?
- Нарешті повстати! Повстати істинно, так як воно має бути! І кожного взяти за його "причинне місце" і запитати: "А де? Бо треба повернути, бо ми хочемо жити як люди, а не раби"!
http://ipress.ua/articles/kiborg_rossom ... 01556.html
Re: Защитим Украину
- Вкладення
-
- Screenshot_337.jpg
- (12 Кіб) Завантажено 63 разів
-
- Screenshot_336.jpg
- (12 Кіб) Завантажено 70 разів
Востаннє редагувалось 30 грудня 2014, 19:17 користувачем adas61, всього редагувалось 1 раз.
Re: Защитим Украину
задолбало
и сразу же народ комментарии написал...
и сразу же народ комментарии написал...
- Вкладення
-
- Screenshot_307.jpg
- (12 Кіб) Завантажено 55 разів
Re: Защитим Украину
В Донецком аэропорту с досмотром от ДНР прошла ротация войск ВСУ
Украинских силовиков оставили с тремя рожками патронов
По информации российских СМИ, аэропорту Донецка началась ротация войск ВСУ под присмотром военной полиции ДНР. Сообщается, что ополченцы якобы провели выборочный досмотр прибывших украинских силовиков.
По предварительным данным, в ротации примут участие 49 украинских военнослужащих, которые несколько месяцев держали донецкий аэропорт. Им на смену прибыли 50 бойцов 7-й роты 80-й отдельной аэромобильной бригады ВСУ.
В свою очередь, в штабе АТО "Вестям" информацию о досмотре украинских военных во время ротации комментировать не стали. Пресс-офицер АТО Роман Туровец лишь подтвердил, что сегодня в аэропорту, самой горячей точке в тревожной зоне, действительно произошла ротация.
Вместе с тем, в сети появились видео, отснятые украинскими и российскими телеканалами, где наших военных перед въездом в Донецкий аэропорт досматривают боевики ДНР, люди в камуфляже без опознавательных знаков и кадровые российские офицеры - в пиксельной форме, с флагами и нашивками РФ. "Оставляем три рожка по 30 патронов в каждом. Никаких гранат", - говорит на видео обыска украинским десантникам человек в камуфляже без опознавательных знаков.
Судя по видео, выложенном в сети, это уже третья ротация с обыском от ДНР. Источники "Вестей" в силовых структурах также воздерживаются от комментариев на счет этой процедуры, и лишь отмечают: "Эти договоренности, в связи с перемирием, были приняты на более высоком уровне"
http://vesti-ukr.com/donbass/83979-v-do ... -vojsk-vsu
http://youtu.be/FClVAmuG8m0
головная боль
Украинских силовиков оставили с тремя рожками патронов
По информации российских СМИ, аэропорту Донецка началась ротация войск ВСУ под присмотром военной полиции ДНР. Сообщается, что ополченцы якобы провели выборочный досмотр прибывших украинских силовиков.
По предварительным данным, в ротации примут участие 49 украинских военнослужащих, которые несколько месяцев держали донецкий аэропорт. Им на смену прибыли 50 бойцов 7-й роты 80-й отдельной аэромобильной бригады ВСУ.
В свою очередь, в штабе АТО "Вестям" информацию о досмотре украинских военных во время ротации комментировать не стали. Пресс-офицер АТО Роман Туровец лишь подтвердил, что сегодня в аэропорту, самой горячей точке в тревожной зоне, действительно произошла ротация.
Вместе с тем, в сети появились видео, отснятые украинскими и российскими телеканалами, где наших военных перед въездом в Донецкий аэропорт досматривают боевики ДНР, люди в камуфляже без опознавательных знаков и кадровые российские офицеры - в пиксельной форме, с флагами и нашивками РФ. "Оставляем три рожка по 30 патронов в каждом. Никаких гранат", - говорит на видео обыска украинским десантникам человек в камуфляже без опознавательных знаков.
Судя по видео, выложенном в сети, это уже третья ротация с обыском от ДНР. Источники "Вестей" в силовых структурах также воздерживаются от комментариев на счет этой процедуры, и лишь отмечают: "Эти договоренности, в связи с перемирием, были приняты на более высоком уровне"
http://vesti-ukr.com/donbass/83979-v-do ... -vojsk-vsu
http://youtu.be/FClVAmuG8m0
головная боль
Re: Защитим Украину
нервы да нет слов
Все для караванинга и велосипедов TATU-GROUP www.tatugroup.com.ua
Re: Защитим Украину
Кібер-щит України
Давно просимо всіх піти з рос ресурсів. Нарешті СБУ розчухалось!
НАЧИНАЕТСЯ ВСЕУКРАИНСКАЯ МАССОВАЯ ГЕНЕРАЛЬНАЯ АНТИТЕРРОРИСТИЧЕСКАЯ IT-УБОРКА.
Для этого нужно сделать некоторые действия самому, проинформировать и попросить сделать эти же действия своих родственников, друзей, знакомых, коллег.
Минимальный набор шагов:
1. Срочный уход с российских электронных почтовых ящиков. До сих пор, многие украинские чиновники используют эти ресурсы для ОФИЦИАЛЬНОЙ переписки и работы. Естественно для личных целей тоже не используем!
2. Российские социальные сети. Украинским организациям и бизнесу там делать нечего. Для личных целей, формат может быть такой: присутствие, но режим полного эфирного молчания. На этих сетях, ни в коем случае не использовать встроенные приватные чаты и сообщения!
3. Российские продукты и ПО, такие как Антивирус Касперского, должны быть удалены с заменой, компьютеры переформатированы. Всегда подробно выясняйте происхождение и держателя софта!
4. С российские мобильным приложениями необходимо поступить так же, как и в http://www.yandex.ru/
2. ВКонтакте – http://vk.com/
3. Одноклассники – http://www.odnoklassniki.ru/
4. Фотострана – http://fotostrana.ru/
5. Привет.ру – http://privet.ru/
6. LiveInternet – http://www.liveinternet.ru/
7. Toodoo – http://toodoo.ru/
8. LJ.Rossia.org – http://lj.rossia.org/
9. Блоги@Mail.Ru– http://blogs.mail.ru/
10. Моя живая страница – http://www.mylivepage.ru/
11. MirTesen.ru – http://mirtesen.ru/
12. Дневник на TKS.RU – http://blogs.tks.ru/portal.php
13. Клерк.ru – http://www.klerk.ru/
14. Beon.ru – http://beon.ru/
15. БебиБлог – http://www.babyblog.ru/
16. Блогус – http://www.blogus.ru/blog.php
17. ITBlogs – http://itblogs.ru/
18. Рыболовный клуб – http://www.fion.ru/
19. RuSpace – http://www.ruspace.ru/
20. Re: vision – http://www.revision.ru/
21. Diary.Ru – http://www.diary.ru/
22. LiveLib – http://www.livelib.ru/
23. Карта для любителей рыбалки – http://www.fishingmap.ru/
24. Сообщество влюбленных в кино – http://www.ilovecinema.ru/
25. 100 Друзей – http://www.100druzei.ru/
26. Dogster – http://www.dogster.ru/
27. Факультет.ру – http://www.facultet.ru/
28. Тейст – http://www.mmm-tasty.ru/
29. Вебкруг – http://www.webkrug.ru/
30. VeniVidi – http://venividi.ru/
31. Я талант – http://yatalant.ru/
32. Мой мир – http://my.mail.ru/
33. ЛИМП – http://www.limpa.ru/
34. Spaces.ru – http://spaces.ru/
35. Мой Круг – http://moikrug.ru/
36. Соседи-Онлайн – http://sosedi-online.ru/
37. По Баранкой – http://zabarankoi.ru/
38. Юмами – http://www.u-mama.ru/
39. Автокадабру – http://autokadabra.ru/
40. Отдохнули.ру – http://www.otdohnuli.ru/
41. Telefoner.ru – http://www.telefoner.ru/
42. Одноклассники.КМ.РУ – http://vkrugudruzei.ru/
Все для караванинга и велосипедов TATU-GROUP www.tatugroup.com.ua
Re: Защитим Украину
из интернета
Трезвая аналитика от Юрия Касьянова.
------------------------------------------------------------------------------------------------
Юрий #Касьянов
Гламурный патриотизм, неуместные военные шоу и парады, пропагандистские победные реляции позволяют дуракам делать глупости, а преступникам в погонах - совершать преступления. И чем сильнее люди верят ура-патриотической пропаганде, тем больше бойцов гибнет по вине верхних чинов, получивших индульгенцию на глупость от сопливого диванного большинства, не желающего знать правду.
Правда одна - идет жестокая война. Нас ждут тяжелые испытания. Парады и шоу закончились, дамы и господа. Время так называемого «перемирия» бездарно упущено. Где свежие бригады и армейские корпуса?.. Где обещанный центр разведки имени Смешко?.. Где отлаженная система военной подготовки населения - хотя бы в приграничных областях?.. Последние события на фронте говорят о том, что у нас нет даже необходимых тактических резервов для локализации активности противника. А нам нужна резервная армия…
Тяжелые бои за Донецкий аэропорт, на Бахмутке, в Счастье, вблизи Дебальцево, на всем протяжении фронта - это только репетиция. Враг прощупывает нашу оборону, вскрывает позиции артиллерии, отвлекает силы и внимание от вероятных направлений удара.
Ударов может быть несколько:
1. от Волновахи - на Бердянск;
2. на Лисичанск с последующим разделением на Артемовск-Славянск-Краматорск, и вдоль административной границы Луганской области на северо-восток;
3. со стороны Красной Таловки - на Старобельск.
Задача - окружить и уничтожить наши основные силы. Начать могут в течение ближайших двух недель, чтобы успеть до весенней распутицы. Возможно, ничего не случится, но десяток бригад из «ополчения» ЛНР-ДНР уже сколочены, прошли усиленную боевую подготовку; а сотни танков, артсистем, установок РСЗО, полученных от российского «военторга» пока еще не введены в бой...
Сегодня высшие военные чины бросились закрывать брешь и поднимать рейтинг президента в Донецком аэропорту. Там, где недавно наши киборги проходили унизительную процедуру «проверки» бандитами Моторолы, теперь разворачиваются эпические сражения. Второй день играют бравурные марши; спикеры власти надрываются от «позитива»; война представляется кровавым, но быстрым приключением. И победа, кажется, уже близка… Это неправда. Всё только начинается.
Обращаюсь к верхнему начальству:
1. Петр Порошенко, как Верховный главнокомандующий, должен, наконец, определиться со своей позицией: воюем или не воюем? Надо перейти свой Рубикон, пока за тебя это не сделали другие.
2. Турчинов, как секретарь СНБО с полномочиями вице-президента, должен создать эффективно действующую Ставку - орган управления обороной страны. Нужны талантливые менеджеры - гражданские и военные, и жесткая вертикаль управления. Одной «ситуативной комнаты» мало…
3. Необходимо срочно менять руководителей Генштаба и Сухопутных войск. Это просто очевидно. Рыба гниет с головы.
4. Надо ликвидировать штабы секторов АТО, как совершенно лишние передаточные звенья. Прекратить губительную практику распыления сил бригад по всей линии соприкосновения, а сами бригады свести в корпуса. Командование корпуса должно отвечать за оборону на выделенном участке фронта; командиру корпуса должны подчиняться все приданные армейские и полицейские силы в глубине фронта корпуса.
5. Нам нужна резервная армия - десятки тысяч хорошо обученных, мотивированных, и отлично вооруженных мужчин и женщин. Без многочисленного, подготовленного резерва мы проиграем войну.
6. Нам нужна разведка… Агентурная, фронтовая, авиационная, радиотехническая… Без разведданных мы слепы - не знаем, откуда ожидать нападение противника, куда стрелять нашей артиллерии, не можем строить оборону и планировать наступление… Разведка должна быть приоритетом номер один в развитии Вооруженных сил.
Сегодня у нас нет стратегии победы, нет политической воли к победе, нет лидера, обладающего волей и вооруженного стратегией. Договорняками агрессора не остановишь. Показательным возвращением утерянных позиций в аэропорту войну не выиграешь. Необходима системная работа; нужны новые люди.
Трезвая аналитика от Юрия Касьянова.
------------------------------------------------------------------------------------------------
Юрий #Касьянов
Гламурный патриотизм, неуместные военные шоу и парады, пропагандистские победные реляции позволяют дуракам делать глупости, а преступникам в погонах - совершать преступления. И чем сильнее люди верят ура-патриотической пропаганде, тем больше бойцов гибнет по вине верхних чинов, получивших индульгенцию на глупость от сопливого диванного большинства, не желающего знать правду.
Правда одна - идет жестокая война. Нас ждут тяжелые испытания. Парады и шоу закончились, дамы и господа. Время так называемого «перемирия» бездарно упущено. Где свежие бригады и армейские корпуса?.. Где обещанный центр разведки имени Смешко?.. Где отлаженная система военной подготовки населения - хотя бы в приграничных областях?.. Последние события на фронте говорят о том, что у нас нет даже необходимых тактических резервов для локализации активности противника. А нам нужна резервная армия…
Тяжелые бои за Донецкий аэропорт, на Бахмутке, в Счастье, вблизи Дебальцево, на всем протяжении фронта - это только репетиция. Враг прощупывает нашу оборону, вскрывает позиции артиллерии, отвлекает силы и внимание от вероятных направлений удара.
Ударов может быть несколько:
1. от Волновахи - на Бердянск;
2. на Лисичанск с последующим разделением на Артемовск-Славянск-Краматорск, и вдоль административной границы Луганской области на северо-восток;
3. со стороны Красной Таловки - на Старобельск.
Задача - окружить и уничтожить наши основные силы. Начать могут в течение ближайших двух недель, чтобы успеть до весенней распутицы. Возможно, ничего не случится, но десяток бригад из «ополчения» ЛНР-ДНР уже сколочены, прошли усиленную боевую подготовку; а сотни танков, артсистем, установок РСЗО, полученных от российского «военторга» пока еще не введены в бой...
Сегодня высшие военные чины бросились закрывать брешь и поднимать рейтинг президента в Донецком аэропорту. Там, где недавно наши киборги проходили унизительную процедуру «проверки» бандитами Моторолы, теперь разворачиваются эпические сражения. Второй день играют бравурные марши; спикеры власти надрываются от «позитива»; война представляется кровавым, но быстрым приключением. И победа, кажется, уже близка… Это неправда. Всё только начинается.
Обращаюсь к верхнему начальству:
1. Петр Порошенко, как Верховный главнокомандующий, должен, наконец, определиться со своей позицией: воюем или не воюем? Надо перейти свой Рубикон, пока за тебя это не сделали другие.
2. Турчинов, как секретарь СНБО с полномочиями вице-президента, должен создать эффективно действующую Ставку - орган управления обороной страны. Нужны талантливые менеджеры - гражданские и военные, и жесткая вертикаль управления. Одной «ситуативной комнаты» мало…
3. Необходимо срочно менять руководителей Генштаба и Сухопутных войск. Это просто очевидно. Рыба гниет с головы.
4. Надо ликвидировать штабы секторов АТО, как совершенно лишние передаточные звенья. Прекратить губительную практику распыления сил бригад по всей линии соприкосновения, а сами бригады свести в корпуса. Командование корпуса должно отвечать за оборону на выделенном участке фронта; командиру корпуса должны подчиняться все приданные армейские и полицейские силы в глубине фронта корпуса.
5. Нам нужна резервная армия - десятки тысяч хорошо обученных, мотивированных, и отлично вооруженных мужчин и женщин. Без многочисленного, подготовленного резерва мы проиграем войну.
6. Нам нужна разведка… Агентурная, фронтовая, авиационная, радиотехническая… Без разведданных мы слепы - не знаем, откуда ожидать нападение противника, куда стрелять нашей артиллерии, не можем строить оборону и планировать наступление… Разведка должна быть приоритетом номер один в развитии Вооруженных сил.
Сегодня у нас нет стратегии победы, нет политической воли к победе, нет лидера, обладающего волей и вооруженного стратегией. Договорняками агрессора не остановишь. Показательным возвращением утерянных позиций в аэропорту войну не выиграешь. Необходима системная работа; нужны новые люди.
Re: Защитим Украину
Одна болтовня, переливают с
Re: Защитим Украину
думается мне,что этот человек, Юрий Касьянов, сделал и для армии,и для Украины гораздо больше,чем все мы тут на форуме,вместе взятые. и для того,что бы судить о его высказываниях нужно сделать столько,сколько сделал он...